НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Головна мета дошкільного навчального закладу - створення для дошкільників розвиваючого та навчального  середовища, в якому вони найповніше розкриють свій внутрішній світ, досягнуть успіху і відчують себе комфортно. Навчальний процес здійснюється українською мовою.

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ:

-         удосконалення педагогічної майстерності, використання передових інноваційних технологій навчання і виховання дітей;

-         виховання моральної, психічно і фізично здорової особистості вихованців дошкільного навчального закладу

-         відновлення  традицій сімейного виховання  і залучення сім‘ї до навчального процесу;

-         розвиток творчих здібностей дошкільників, здатності до  застосування здобутих знань, умінь  і навичок;

-         підтримка обдарованих дітей;

-         розширення і вдосконалення освітніх послуг, орієнтованих на вік, компетентність та здібності кожної   дитини.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ:

-         психологізація навчально-виховного процесу;

-         особистісно-орієнтований підхід;

-         оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

-         переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості батьків і педагогів.

МОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗДО №50 "ПЕРЛИНКА" - УКРАЇНСЬКА.

Закон України  Про засади державної мовної політики (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 23, ст.218)

 Стаття 6. Державна мова України

1. Державною мовою України є українська мова.

2. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя.

3. Обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.

4. Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі. Порядок затвердження словників української мови і довідників з українського правопису як загальнообов'язкових довідкових посібників при використанні української мови, а також порядок офіційного видання цих довідників визначаються Кабінетом Міністрів України. Держава сприяє використанню нормативної форми української мови в засобах масової інформації, інших публічних сферах.

5. Жодне положення цього Закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання державної мови.

Закон України "Про дошкільну освіту" Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 49, ст.259) Із змінами, внесеними згідно із Законами  № 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380} 

Стаття 10.  Мова у дошкільній освіті визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".

ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ"

Організаційна робота щодо реалізації Закону України

Результативність навчально-виховного процесу

Загальні показники визначення

життєвої компетентності дітей  раннього та молодшого дошкільного віку в %

             Освітній процес в закладі дошкільної освіти відповідав вимогам Базового компоненту дошкільної освіти.

Організована освітня діяльність здійснювалась з урахуванням розумового і фізичного навантаження. Основним акцентом у освітній роботі закладу дошкільної освіти була максимальна гуманізація педагогічного процесу та особистісно-орієнтований підхід.

Слід відмітити,  що індивідуальна робота з дітьми планувалась з урахуванням даних моніторингового дослідження дітей, показників прояву форм активності,  які дали змогу вихователям своєчасно виявляти відставання у засвоєнні дітьми програмових завдань та вносити корективи щодо усунення цих недоліків.

Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: активність дистанційної роботи дитини,  створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також педагоги дотримувались певного алгоритму: використання діагностичного інструментарію; використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини; за результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, низький).

Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми, міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

Моніторинг реалізації освітніх завдань з різних сфер по групах виявив, що в основному знання та уявлення всіх дітей відповідають показникам компетентності, наведеним у програмах розвитку дитини«Я у Світі» та «Українське довкілля».Робота щодо реалізації завдань освітніх ліній в групах дошкільного віку також велась відповідно до основних вимог Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Рівень сформованості компетентності дітей в цілому відповідає віку та загальним показникам.

Загальне діагностування дітей з розділів програми проводилися в вересні і в січні місяці.  Моніторингові дослідження рівня знань дітей старшого віку відбувались за допомогою експрес-діагностичних методик, за допомогою кваліметричної моделі оцінювання,  на основі яких складались комплексні

портрети дітей, які засвідчують рівень якості наданої їм освіти. В групах середнього, молодшого віку педагогічна діагностика відбувалась за допомогою інструментарію розробленого науковцями ДАНО.

          Виходячи з результатів діагностичного дослідження досягнень дітей за освітніми лініями БКДО, які наочно відображені в картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій та узагальнені у відповідних таблицях і діаграмах, можна зробити наступні висновки:

освітній процес спрямовано на основну мету - формування у дошкільників світогляду цілісного бачення навколишнього світу і самих себе, свого місця в природі та суспільстві. Освітня діяльність з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, програми розвитку дитини від народження до шести років «Я у Світі», методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти. Результати, отриманіпід час моніторинговогодослідженняякостідошкільноїосвітиугруппахпереддошкільноговіку, свідчать про те, що робота ведеться на належномурівні. Організаціяжиттєдіяльностідітейупродовж дня здійснюютьсявідповіднодо режиму дня, розкладуорганізованих та колективних форм роботи, інтересів і запитівдітей. У всіхгруппахстворенедоцільнерозвивально-предметнесередовище з відповіднимиосередкамидляпроведенняорганізованої та самостійноїдіяльностідошкільнят, яке забезпечуєрізнівиди

їхактивності.

У    молодшій групі (третій рік життя)  №4 вихователь (Рудько В.А.) багато уваги приділяє розвитку дрібної моторики,  пошукової діяльності засобами SNTEAM -освіти. Також результатом плідної роботи вихователя та помічника вихователя над формуванням культурно-гігієнічних навичок у дітей, але розвиток самостійності дітей поки що на середньому рівні.

В той же час недосконалою є звуковимова дітей, розвиток зв’язного мовлення залишається нагальною проблемою.

Вихователю групи (Рудько В.А.) рекомендовано формувати активне мовлення, розвивати відчуття та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховувати культурно-гігієнічні навички, організовувати сучасне розвивальне середовище для малят.

 У групах молодшого дошкільного віку  наприкінці квітня місяця рівень засвоєння програми мали такі показники: в групі № 5 «Казочка»високий рівень 32%, середній – 53%, низький – 15%;

В групі №7 «Бджілки» високий рівень 15%,  середній – 53 %, низький – 32 %;

 У групах середнього дошкільного вікумають такі показники:

в групі №1 «Зірочки» високий рівень 45 %; середній рівень 55%; низький рівень 15%

Діти середньої групи №3 «Віночок»  мають високий рівень 33%,  середній 46%, низький рівень 21%

Діти старшого дошкільного віку мають високі показники сформованої психологічної, інтелектуальної, мотиваційної готовності до школи . Група №6 - високий рівень мають 36 %, достатній 25 %, середній 34 %, низький 4%

Група №8 «Веселка» - високий рівень мають 30%,достатній  20%,  середній 42%, низький 8%.

Значну увагу  вихователі старших груп приділяли загальній та спеціальній підготовці до навчання дітей у школі. Показникифізичного

розвитку, інтелектуальної та особистісно-вольовоїготовностізначнопокращились у порівнянні з початком року.

Висновок.Кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку протягом року дала змогу педагогам швидко та ефективно аналізувати результати відповідно моніторингових досліджень.Алепоряд з цимвиявлено, що   недостатньо приділялося уваги комунікативно-мовленнєвій компетенції дошкільників, а саме рівню оволодіння державною мовою, умінню спілкуватись  на заняттях та у повсякденні; на недостатньому рівні проводи лись заходи спрямовані на формування в дітей відчуття прилежності до своєї країни. Також потребуєвдосконалення робота з формування логіко-математичної компетенції, навичок практичного життя в ігровій діяльності.

Корекція  та контроль за впровадженнямрекомендацій буде проводитися  директором закладу  та вихователем-методистом.

          З результатами  апробаціїоцінюванняознайомленні батьки дітей старшого дошкільноговіку на засіданнібатьківськихзборів. Робота з батьками направлена на  покращеннярівнярозвиткудітей, їхтворчихздібностей, набуттясоціальногодосвіду.

 В поточному році, порівняно з минулим роком, більшість випускників, за даними опитування їх батьків, вступатимуть до 1 класу саме до ліцею №13

У травні 2023 року здій снено вивчення стану підготовленості старших дошкільників до навчання в школі.

Мета: визначення сформованості у майбутнього першокласника основних компонентів готовності до школи.

Предмет діагностики: інтелектуальна, мотиваційна, емоційно-вольова сфери.

Завдання діагностики:

Скласти загальне уявлення про рівень психічного розвитку дитини:

• Особливості мотиваційної говності дітей до школи;
• Особливості розвитку уваги;
• Особливості механічної і асоціативної пам’яті;
• Передумови учбової діяльності- слухати і точно виконувати вказівки дорослого, підпорядкувати свої дії певному правилу;
• Рівень розвитку наочно-образного мислення;
• Особливості розвитку уяви;
• Особливості розвитку дріботи моторики (зорово-мотарна координація;
• Комунікабельність дитини. Розвиток мови, розуміння інструкції до завдань, темп виконання завдання, розумова працездатність.

Кількість і контингент досліджуваних: 28 дітей старшого віку.

Група №6 «Дзвіночки» - обстежено 16 дітей. з них шість дівчаток,

10 хлопчиків.

             Вихователь групи: Рудь Катерина

             Група №8 «Веселка» - обстежено 12 дітей, з них 3 дівчаток, 9 хлопчиків

Вихователь групи: Рудь Катерина

Результати дослідження:

Група №6

Високий рівень – 4 дитини                25%

Середній рівень – 11 дітей                68%

Низький рівень – 1 дитина -              6 %

Група №8

Високий рівень – 4 дитини                33%

Середній рівень    - 7 дітей                 58 %

          Висновок. Результати діагностичної роботи свідчать, що у 28 % дітей високий рівень готовності до шкільного навчання. У них добра розвинена зорово-моторно координація. На належному рівні знаходиться розвиток слухової пам’яті. У них на високому рівні розвинена вольова регуляція. Дошкільники вміють не лише чути дорослого, а й правильно виконувати поставлене завдання. У старших дошкільників із високим рівнем готовності сформована внутрішня позиція школяра. Діти готові до зміни соціальної позиції, до прийняття позиції учня. Вони виявляють бажання змінити соціальний статус дошкільника на школяра.

У 64%середня готовність до навчання у школі. У дітей на достатньому рівні розвинена зорово-моторна координація, логічна і слухова пам’ять, продуктивна уява. Розвиток вольової сфери також на достатньому рівні. Діти приймають усі правила, але під час роботи забувають про них. Помилок у своїй роботі не помічають, швидко стомлюються.

7% дітей недостатньо готові до навчання у школі. Вони не вміють встановлювати логічні зв’язки, мисленнянаочно-образне, не розвиненийфонематичний слух. Мовленнєвий розвиток на низькому рівні. У них не сформована позиція школяра.

Рекомендації. Презентувати результати діагностичної роботи батькам, та вихователям ЗДО. Для батьків надати відповідні консультації, стосовно проблем, що виникають у дітей з низькою інтелектуально. Та емоційно-вольовою готовністю. Надати батькам практичні рекомендації стосовно розвитку пізнавально сфери, вольової регуляції. Дрібної моторики, зорово-моторної координації.

Результати обстеження шкільної зрілості дітей та прогноз можливої інтенсивності навчання узагальнені, оформлені та представлені в груповому батьківському куточку у наступній схемі :

Порівняльний аналіз навчальних досягнень випускників дошкільного відділення з їх успішністю в перших класах початкової школи свідчить про те, що діти міцно засвоїли програму  і готові долати перші труднощі шкільного життя.

Простежується, що 80% дітей старшої групи, вступаючи до школи, навчаються на високому рівні, 20% - на середньому, що свідчить про високий рівень підготовки дітей, які отримують належні базові знання. Тобто, цей відсоток зберігається у школі.

      На розкриття особистісного потенціалу дитини в умовах її соціального розвитку було спрямовано роботу психологічної  служби дошкільного закладу.

Вивчення особистості дитини відбувалося в таких напрямках:

1.Виявлення особливостей психічного розвитку кожної дитини, що дозволило впливати на темп і зміст освітнього процесу, а також будувати корекційно-розвивальну роботу.

Першою сходинкою роботи практичного психолога закладу є аналіз адаптації дітей. Адже, успішність процесу адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного навчального закладу є важливою умовою для подальшої соціалізації дитини. Входження і звикання дитини до режиму дня, до дисциплінарних вимог, до спілкування з новими дорослими та однолітками є першими випробуваннями у більшому соціумі, поза сім’єю.

Метою дослідження було виявлення успішно адаптованих дітей та таких дітей, які мають труднощі в адаптації.

Для дослідження використано:

•Методику спостереження за новоприбулими дітьми у різних видах діяльності: вільна гра, заняття з вихователем, прогулянки, прийом їжі, сон. Поза увагою не залишився загальний емоційний стан дитини впродовж дня.

•Анкетування батьків з метою вивчення міжособистісних стосунків дитини під час гри, виконання дитиною режимних моментів та особливостей розвитку і виховання.

Були проведені спостереження (під час вільної діяльності дітей, виконання режимних моментів (прийом їжі, відвідування туалетної кімнати, підготовка до сну), на заняттях з музичного виховання, фізкультури, з вихователем, на прогулянці).

Вивчення психологічної готовності дітей проводилося за наступними напрямками:

1. Рівень розвитку  пізнавальної активності, допитливості  під час організованої пізнавальної діяльності та прогулянках, екскурсіях

2. Оволодіння елементами навчальної діяльності;

3.Прояви довільної регуляції поведінки: організованість, зосередженість, уважність, самостійність;

4. Готовність до подолання труднощів;

5. Соціальна активність.

2. Діагностування дошкільників на рівень сформованості знань, умінь та навичок у відповідності до програми.

      Для ефективного всебічного вивчення кожної дитини і з’ясування напрямків роботи з вихованцями впродовж навчального року були проведені зрізи з метою виявлення рівня знань, вмінь та навичок вихованців.

Моніторинг якості дошкільної освіти в цілому засвідчив, що педагогічний колектив планомірно і систематично здійснює освітній процес з дошкільниками, сумлінно ставиться до відбору і застосування інтерактивних та сучасних форм, методів і прийомів активізації пізнавальної, мовленнєвої активності дошкільнят, відповідально відноситься до забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організації розвивального простору в групових приміщеннях і на майданчиках.

Результати обстеження рівня рухового розвитку дітей

молодшого дошкільного віку (4р.ж) (%)

Результати обстеження рівня рухового розвитку дітей 

молодшого дошкільного віку (5р.ж) (%)

Результати обстеження рівня рухового розвитку дітей 

старшого дошкільного віку (6р.ж) (%)

         Чільне місце в забезпеченні достатньої рухової активності малюків посіли прогулянки. Наявність свіжого повітря, фізичних навантажень дають гарний загартовуючий ефект.  Все це сприяло збереженню здоров’я дітей, що відображено в таблиці результатів. В цілому в дошкільному відділенні здорові діти, які відносяться до основної і підготовчої фізкультурної групи.

РЕЗУЛЬТАТИ освітньо-виховної роботи з дітьми у закладі підводяться щороку за моніторинговою технологією, у який відображено фізичний, психологічний і соціальний розвиток дошкільника. Аналіз отриманих результатів здійснюється відповідно до портрета дошкільника та критеріями, розробленими для дітей кожної вікової групи.

Освітня програма Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла садок»)  складено відповідно  до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»,  Базовим компонентом дошкільної освіти (2012р.), Указом Президента України  від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки» Концепцією  Національно-патріотичного виховання  дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Положенням про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 № 305),  Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів(затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015  № 446),   на підставі листа МОН України «Щодо організації діяльності закладів дошкільної  під час карантину» від 23.04.2020 №  1/9 - 219   ; листа МОН «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти» від 22.05.2020 № 1/9-269 

         ЗДО №50 «Перлинка»   здійснює освітній процес у 2022-2023 навчальному році за пріоритетним напрямом:

• художньо-естетичним

У 2022/2023 навчальному році зміст дошкільної освіти в межах Базового компоненту (оновленим 2021р.) реалізується через інваріантну та варіативну складові рекомендовані інструктивно-методичними рекомендаціями відповідно до 

• Планування роботи закладу дошкільної освіти від 07 липня 2021 р.№ 1/9-344
• методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році у закладах дошкільної освітивід 21 серпня 2023 р. № 1/12490-23
• Рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану від 31.05.2023р. №4/1798-23
• Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів від 20.06.2023р. №1/8820
• Методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти»

       Навчально-виховна робота в дошкільних групах здійснюється згідно з вимогами програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» та програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня

Загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днів:

літні – 90 календарних днів з 1 червня по 31 серпня,

осінні – 5 календарних днів з 23 жовтня по 27 жовтня,

зимові – 10 календарних днів з 27 грудня по 08 січня

весняні – 10 календарних днів з 23 березня по 01 квітня

у період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-естетична робота.

Під час воєнного стану у дошкільному відділенні встановлено 5-денний робочий тиждень, 

 3 групи працюють в режимі 10,5 годин;

1 група працює в режимі 12 годин.

Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Тривалість спеціально організованих  фронтальних занять становить

• молодші групи – до 15-20 хвилин;
• середні групи – до 20-25 хвилин;
• старші групи – до 25-30 хвилин

тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

Розподіл організованих видів діяльності складається за змістовними освітніми лініями.   
                                    

 РІЧНІ ЗАВДАННЯ У 2023-2024 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ.

1. Спрямувати діяльність закладу на збереження цілісності освітнього процесу в умовах можливої небезпеки, а саме:мобільність орієнтованість на сьогоднішню ситуацію, враховуючи фізичний і психологічнийстан дітей і педагогів
2. Продовжувати формувати у дошкільників навички соціальної взаємодії під час творчих ігор
3. Формувати в дошкільників культуру праці під час організованої та самостійної предметно-практичної діяльності дітей.
4. Розвивати творчі здібності дітей дошкільного віку за допомогою нетрадиційних технік малювання